Кодеин Purple Drank Краснокаменск

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.

Братишки и сестрички, хочу вам рассказать неповторимую историю, в которой я, в роли наркомана комика, стал диванным боксером. Все началось с моей привычки закладывать различные вещества в себя, и поиском новых приключений. Я решил развести на базар всех своих друзей и найти что-то новенькое. И так, уря! Мой корабль с марихуаной пришвартовался в порту.

Говорят, что марихуана может привести к глюкам, но я, естественно, в это не верил. Ведь я не просто курил травку, я вдыхал ее, словно огонь в своих легких. И тут, в какой-то момент, все стало не по плану. Все вокруг начало искриться, словно я оказался в странном мире.

Я понял, что сейчас самое время для вдутся. Я взял свой сверток с марихуаной и решил покурить. В этот момент я почувствовал, что время замедлилось, и мои мысли стали бесконечными, словно я погрузился в глубины даркнета.

Внезапно мне пришла гениальная идея. Что, если я стану диванным боксером? Ведь я так много времени провожу на диване, почему бы не использовать его в качестве ринга? Закурил я еще раз, и мне стало ясно, что это должно произойти.

Я начал тренироваться. Бросал удары воображаемому противнику, бегал вокруг дивана и делал упражнения, чтобы быть в форме. Мои друзья смотрели на меня, как на больного, но я был уверен в своих силах.

В один прекрасный день я встретил настоящего боксера по кличке "Кодеин". Он рассказал мне о своих победах и поражениях, и я понял, что хочу быть как он. Мы с ним стали друзьями и тренировались вместе.

Но одного мне мало. Я решил попробовать внутривенное введение наркотиков, чтобы по-настоящему засветиться на ринге. Ведь это так модно среди молодежи. Я подумал, что это будет новый уровень в моей боксерской карьере.

И так, настал день Х. Я вышел на ринг, полный эйфории и самоуверенности. Огни, аплодисменты, и я начал свой бой. Но глюк не заставил себя долго ждать. Я увидел своего противника, и он оказался гигантским попугаем, который готовился съесть меня целиком. Я испугался, но продолжил свою борьбу.

Бой продолжался, а я продолжал видеть всевозможные глюки. Мир вокруг меня менялся, словно я был в сказке.

И вот, мой последний раунд. Я понял, что больше не могу держаться на ногах. Моя эйфория исчезла, и осталось только желание победить. Я нанес последний удар своему противнику, и... Все остановилось.

Я лежал на диване, потное тело и опустошенный разум. Я понял, что стать диванным боксером - это не так просто, как казалось изначально. Но я ничуть не сожалел о своих приключениях. Ведь они сделали меня сильнее, и дали возможность увидеть мир во всей его красоте и глюках.

Таким образом, я завершил свое короткое путешествие в мир наркотиков и диванного бокса. Я понял, что важно оставаться верным себе и не терять глаз на реальность. Хотя, глядя на свои синяки и ссадины, я могу сказать, что мир наркотиков - это настоящий глюк, который может разрушить тебя.